 |
Миколай Чарнецький

Слуга Божий Кир Миколай Чарнецький народився 14 грудня 1884 р.
в селі Семаківці, Городенського повіту. В 1903 р. він поступив у Духовну
Семінарiю в Станіславовi. Богословські студії продовжував у Римi, де захистив
докторат i в 1909 р. був рукоположений у священство. Після повернення на
батьківщину був викладачем i духiвником у станіславiвськiй Семінарії. В 1919 р.
поступив у новiцiят оо. Редемптористiв. У 1926 р. почав працювати на Волинi, де
структури Греко-Католицької Церкви знищив царський режим у XIX столітті. У 1931
р. став Апостольським Візитатором католиків візантійсько-слов(янського обряду у
Польщі. Єпископська хiротонія Слуги Божого вiдбулася 2 лютого 1931 р. в Римi. 11
квітня 1945 р. разом з іншими греко-католицькими єпископами вiн був арештований
НКВД. Засуджений спершу на 6 років каторги в Сибіру, в тюрмах провiв 11 рокiв.
Зазнав жорстоких тортур i допитiв. Все переносив з терпеливiстю, знаходячи сили,
щоб молитися за гонителiв i утiшати співв'язнів, для котрих був духовним
провiдником. У 1956 р. Слугу Божого Миколая Чарненького, тяжко хворого i
виснаженого звiльнено з тюрми. У Львовi він став пастирем катакомбної Церкви.
Помер 2 квітня 1959 р. Вiд самого початку народ сприймав його як святого i
мученика за вiру. Над його могилою постійно моляться численні вiрні.
Гроно 24
Слуг i Слугинь Божих, Мучеників Української Греко-Католицької Церкви періоду II
світової війни, якi дали свiдчення вiрностi Богу пiд час переслiдувань за вiру з
боку комунiстичного режиму складають: 7 єпископів, 6 єпархiяльних священикiв, 7
єромонахiв, 3 монахинi i 1 мирянин.
|